Для більшості любителів шутерів недостатньо того, щоб просто тупо бігати по локаціях і розстрілювати ворогів. Потрібно ще і своєрідний драйв, виробляє в крові адреналін, завдяки якому багато геймери здатні підтримувати себе в тонусі.

Саме з цієї причини люди дивляться фільми жахів, змушують їх гостріше відчувати смак життя. Але одна справа – це чітко спланований сценарій, в якому людині відведена лише роль глядача і зовсім інше – це на власній шкурі відчути весь жах від того, що відбувається, опинившись головним героєм по-справжньому страшного дійства. І що, як не хороша гра в жанрі хоррору може подарувати нам це відчуття? На жаль, не всі з них відрізняються не тільки оригінальністю, але і якістю втілення.

Деякі ігри є відвертою халтурою, яка може змусити спраглого екшену гравця надовго розчаруватися в “страшних” іграх. І добре, коли є можливість заздалегідь дізнатися про це з перших рук, а не переконатися на власному досвіді, придбавши черговий хоррор-шутер з привабливою обкладинкою і міститься всередині банальної пустушкою. Нижче наведено список ігор, не рекомендованих для справжніх цінителів якісного “ужастика”.

ShellShock 2: Blood Trails

Британські розробники з Rebellion Developments вирішили поєднати два з найбільш поширених сюжетів шутерів – війну у В’єтнамі і ходячих мерців. Вони наївно вважають, що цього буде більш ніж достатньо для підкорення сердець любителів постріляти в живих і “мертвих” людей. Проте їхня ідея зазнала повне фіаско. Адже бігати по джунглях і битися з натовпами зомбі солдатів і – цього зовсім недостатньо, щоб зробити гру по-справжньому цікавою та захоплюючою. Мало просто тупо спустошувати обойми в численних противників, які намагаються вбити на однотипних і позбавлених будь-якої фантазії локаціях.

Гра настільки банальна, що навіть середньостатистичний геймер здатний пройти її за лічені години і при цьому забути відразу ж, як тільки вона закінчиться.

Druuna: Morbus Gravis

Здавалося б, цей проект приречений на успіх завдяки своєму не зовсім банальним сюжетом. До того ж, головна героїня гри – сексуальна красуня на ім’я Друуна, намагається боротися з атаковавшими її чудовиськами. Дівчина впала в коматозний стан, і гравцеві належить пробитися крізь пелену її страшних спогадів щоб повернути її до повноцінного життя. Інтригує, чи не правда? Ось тільки розробники гри вирішили майстерно зіпсувати все враження від свого дітища. Мало того, що вони створили просто нестерпне управління, від якого пропадає всяке бажання проходити гру від початку і до кінця, так вони ще і полінувалися наповнити її гідними загадками, забезпечили дратівливо нав’язливою музикою, що викликає огиду графікою і незрозуміло навіщо зробленими обмеженнями за часом.

Кожен раз, як гравець зазнає невдачі (а робити це йому доведеться дуже і дуже часто), доводиться починати все заново, проходячи все по другому колу, так як збереження прогресу в грі не було передбачено.

AMY

Гра явно володіє кількома хорошими ідеями, які могли б дозволити їй не потрапити в наш рейтинг найгірших хоррор-проектів, але їх виявилося явно недостатньо для того, щоб перекрити всі недоліки AMY. Створюється таке відчуття, що розробники просто “забили” на своє дітище, вирішивши перетворити його в саме незручне творіння в світі відеоігор. Геймеру доведеться влізти в шкуру жінки на ім’я Лана, яка в свою чергу оберігає від неприємностей дівчинку Емі, що володіє унікальними надприродними силами. На цьому всі принади гри закінчуються. Попереду вас чекає нестерпне управління і абсолютно позбавлені будь-якого сенсу головоломки. Крім цього, в грі повно багів, помилок і збоїв, завдяки яким ваша героїня і її підопічна приречені на неминучу загибель. Але й цього розробникам здалося мало!

Вони нагородили своє творіння мерзенною системою збереження, жахливою графікою, викликає неприязнь дизайном і рядом інших “якостей”, заслужено подарував AMY місце в нашому хіт-параді.

BlackSoul

Безперечно, такі класичні зразки хоррор-жанру як Silent Hill і Resident Evil назавжди залишаться в серці кожного шанувальника “страшного” екшену. Їх не змогло зіпсувати навіть своєрідне керування, викликало масу невдоволення у геймерів. Однак у цих ігор була своя чарівна атмосфера, завдяки якій вони і є одними з кращих у своєму жанрі. У них був сюжет, який не змогла зіпсувати навіть не завжди досконала графіка. Чого не можна сказати про BlackSoul, творці якого вирішили повторити вище зазначені шедеври своїх колег, але підійшли до цього не з того кінця. Єдине, що вони перейняли успішно – це жахливе управління.

Просто йти вперед – це вже нестерпна мука, а якщо належить битися з ким-небудь, то гра перетворюється на катування. До того ж, у грі немає будь-якого зв’язного сюжету і яскравих незабутніх героїв. А без цього, погодьтеся, гра втрачає будь-який сенс.

The Letter

Почавши грати в The Letter, ви, прокинувшись рано вранці, виявляєте дивний лист, написаний батьком героя. У ньому розповідається, що той потрапив у страшну біду і врятувати його вже не під силу нікому на цьому білому світі. Природно, вам, як люблячого сина, не залишається іншого виходу, крім як кинутися на пошуки нещасного батька. Дізнавшись з листа, що ні в якому разі не можна йти на місце роботи батьки, ви саме туди і прямуєте. Далі йде низка підказок, куди варто вирушити далі. Здавалося б, все цілком логічно. Мета героя зрозуміла і проста – зробити все можливе, щоб віднайти і визволити з біди тата, але тут є одразу кілька “АЛЕ”. Саме так, з великої літери. Розробники постаралися створити моторошну атмосферу, від якої кожної розсудливої людини кидає в тремтіння.

Ось тільки виглядає це все настільки похмуро і гидко, що грати в The Letter немає ні найменшого бажання. По-перше, музика і супутні спецефекти – це суцільний набір звуків, які знаходяться не на своєму місці і страшно дратують.

По-друге, якість гри настільки жахливе, що починає нудити після перших же хвилин. По-третє, кількість локацій бентежить – їх всього чотири. І пройти їх можна за рекордну швидкість – не більше, ніж за двадцять хвилин. По-четверте, це кінцівка, викликає обурення і здатна надовго відбити бажання грати в ігри подібного жанру.

Alone in the Dark: Illumination

Шанувальників серії Alone in the Dark по всьому світу більш, ніж достатньо. Незважаючи на свою трохи кострубате управління, вони були приречені на успіх завдяки похмурій атмосфері, що панує у віртуальному світі, повному різноманітних пасток і страшних тварюк. Але з виходом Alone in the Dark: Illumination розробники явно поквапилися. Її навіть не змогли врятувати кілька цікавих ідей, які творці так і не змогли довести до розуму. У результаті на світ білий з’явився недороблений викидень, викликав острах у всіх любителів хоррора, що чекали від нового творіння чогось по-справжньому вартісного, а в результаті отримали лише кострубату підробку під оригінал. Таку пустушку, на яку шкода було витрачати час.

У підсумку замість обіцяного задоволення Alone in the Dark: Illumination здатна лише роздратувати геймерів і з чистою совістю поповнити наш список.

Джерело: http://download.openlib.org.ua/